Ще однією з функцій штукатурки може бути утеплення стін. Для цього використовують спеціальні теплоізоляційні будівельні суміші, чи як їх ще називають – «теплі штукатурки». Хоча така теплоізоляційна суміш більше схожа на утеплювач, а ніж на просту штукатурку, свою назву цей клас матеріалів отримав від способу нанесення.

Штукатурне нанесення та вирівнювання має ряд переваг. Найочевидніше це те, що в результаті на стіні утворюється суцільний монолітний шар утеплювача без швів, зазорів та пустот. Відсутні містки холоду. Не потрібно використовувати дюбеля. Під утеплювачем просто неможливі, будь-яке продування та втрати тепла. Штукатурне нанесення - це само-собою і одночасне вирівнювання поверхні. Тоді коли монтаж плитного утеплювача вимагає заздалегідь вирівняної поверхні чи коли фасад вирівнюють самим клейовим розчином, залишаючи при цьому повітряний проміжок між стіною та плитою. Повітряні прошарки між утеплювачем та самою стіною негативно позначаються на ефективності утеплення стіни в цілому, адже зробити їх герметичними практично неможливо і тепло буде поступово виходити через них назовні.

Теплоізоляційну суміш наносять вручну чи за допомогою штукатурної станції прямо на стіну та вирівнюють за допомогою маяків. При товщині до 4см та механізованому нанесенні роботи виконуються в один прохід, а це значно швидше чим всі інші способи утеплення.

Мабуть єдиним недоліком штукатурного нанесення утеплювача на стіну є вимоги щодо професійності працівників. Обов’язковим етапом при таких роботах є виставлення штукатурних маяків. По них майстер вирівнює теплоізоляційний шар, що буде основою під подальші армуючі та декоративні шари.  Від того на скільки професійно це зроблено, залежить рівність всіх кутів та відкосів, витрати матеріалу та затрачений час на роботу всієї бригади.

Отже, що таке «тепла штукатурка»? Це будівельна суміш, яка використовується для вирівнювання стін,  має пористу структуру в тому чи іншому вигляді, має низьку об’ємну вагу, а отже, є утеплювачем. Такі будівельні суміші характеризуються як теплоізоляційні та відносять до класу енергоефективних матеріалів.

Всі теплоізоляційні суміші складаються з основного в’яжучого матеріалу, теплоізоляційних наповнювачів, пластифікуючих та гідрофобізуючих добавок та цілого ряду допоміжних компонентів. На сьогодні технологія виробництва теплоізоляційних сумішей на стільки складна, що для виробництва дійсно ефективного продукту знадобиться промислове обладнання та високий рівень автоматизації всіх процесів. Теплоізоляційними наповнювачами можуть бути:

-          Перліт

-         Вермікуліт

-         Кульки піноскла

-         Пінополістирольні гранули

-         Дерев’яна стружка чи солома

-         Аерогель та ін.

Теплоізоляційні суміші на основі неорганічних наповнювачів (перліт, вермікуліт та піноскло) відносять до класу негорючих матеріалів. Коефіцієнт теплопровідності затвердівшої теплоізоляційної суміші буде залежати не тільки від об’ємного співвідношення в’яжучого та наповнювача, а й від повної рецептури та якості змішування суміші. На сьогодні він лежить в межах від 0,055Вт/мК. Такий показник є вищим ніж в інших утеплювачів, але відсутність додаткових тепловтрат нівелює цю різницю.

Найважливішою перевагою штукатурного нанесення є суцільність та монолітність теплоізоляційного шару без, будь-яких, стиків. Це повністю виключає можливість викривлення фасаду через лінійне розширення чи просідання на стиках внаслідок перепадів температури. Фасади утеплені таким способом відрізняються своєю довговічністю та ефективністю на протязі довгих років.

Всі теплоізоляційні суміші відрізняються високими показниками паропроникності. В перлітових розчинах цей показник сягає 0,22 мг/м год Па. Такий коефіцієнт є вищим чим в автоклавного газобетону та поризованого керамічного блоку. Оскільки газоблок та керамоблок можуть повністю задовольняти сьогоднішні вимоги будівельних норм, стосовно опору теплопередачі стінової конструкції, доцільно лише вирівняти та доутеплити фасади таких будинків теплоізоляційними сумішами. При використанні паропроникних декоративних покриттів, стіни будуть залишатися сухими, теплими та повністю витримувати всі закладені навантаження.   

Нанесення всіх теплоізоляційних сумішей вимагає дотримання певних простих рекомендацій. І якщо їх не виконувати, тоді це може поставити під загрозу всі переваги такого способу утеплення. Найголовнішим на що слід звернути увагу – це основа та якість зчеплення з нею. Через те що всі «теплі штукатурки» мають високий вміст теплоізоляційних наповнювачів, їхня адгезія не така висока, як в звичайної штукатурки. Для цього на поверхні обов’язково виконується адгезійна підготовка у вигляді набризку - Bauwer Basis. Це дозволяє забезпечити надійне зчеплення утеплювача з основою. Правильно виконаний набризк може з легкістю втримувати до 20см легкої теплоізоляційної суміші. Металева сітка в шарі теплоізоляційної суміші буде погано виконувати свою функцію. Всі пористі матеріали потребують надійного захисту від зовнішніх впливів, тому поверхню всіх теплоізоляційних сумішей потрібно армувати склосіткою. Такий армуючий шар буде служити надійною основою під декоративну штукатурку.

Отже «тепла штукатурка» - це дійсно перспективний енергоефективний матеріал, який стане в нагоді при термомодернізації чи будівництві вашого дому.  

Ні один ремонт чи фасадні роботи не можуть обійтися без попереднього вирівнювання поверхонь. Штукатурка стін по маяках дозволяє підготовити їх під подальші декоративні чи захисні шари, вирівняти стелі, зробити попереднє вирівнювання перед утепленням. Матеріал повинен бути пластичним, добре триматись за основу та відносно недорогим, адже при великих нерівностях поверхні витрати матеріалу можуть бути суттєвими. Технологія вирівнювання по маяках це найефективніший спосіб отримати рівну стіну, стелю чи відкоси. В такий спосіб можна добитися хорошого результату при мінімальних зусиллях. Для вирівнювання можуть застосовуватись такі штукатурні розчини:

-          Цементно-піщана штукатурка. Це суміш цементу та піску в об’ємній пропорції  1:4. Найпростіший, найдешевший та найменш вибагливий матеріал для штукатурних робіт. Не так давно такий спосіб був найпоширенішим на наших теренах. Компоненти можна легко дістати в будь-якому будівельному магазині, також можна придбати вже готову цементну штукатурку, розфасовану в паперові мішки з додаванням різних модифікаторів. Такі добавки покращують пластичність (різного роду пластифікатори) та зменшують водопоглинання (гідрофобізатори). Часто для покращення пластичності в розчин додають гашене вапно. Тоді така штукатурка вже буде називатись цементно-вапняною.

-          Гіпсова штукатурка. Великої популярності здобуває штукатурка на гіпсовій основі. Її все більше використовують  замість цементно-піщаної через кращу пластичність та легкість в роботі. Гіпсова штукатурка краще підходить для машинного нанесення, саме тому машинна штукатурка і стала асоціюватися з даним продуктом. Гіпсова штукатурка добре піддається затиранню, що дозволяє отримати досить рівну поверхню, але все ж таки, для досягнення задовільної гладкості спеціалісти рекомендують додаткове вирівнювання фінішною шпаклівкою. В перерахунку на об’ємний вихід гіпсова штукатурка буде дорожчою чим цементно-піщана, але при механізованому нанесенні вартість квадратного метру з роботою буде не такою високою.

-          Вапняна штукатурка. З давніх часів вапно використовували для оздоблення стін будинку. Суміш вапна з піском називають вапняною штукатуркою чи як її ще називають – штук. Матеріал не тільки відрізняється своєю екологічністю, а й має бактерицидні властивості. Така штукатурка буде перешкоджати розмноженню різноманітних бактерій на поверхні. Особливо це актуально для приміщень з підвищеною вологістю. Та все ж для ванної кімнати чи санвузла краще використовувати НЕ гіпсові чи вапняні штукатурні розчини, а матеріали на основі цементу через меншу їхню водопоглинальну здатність.

-          Тепла штукатурка. Особливий клас штукатурки, який отримав свою назву через свої теплоізоляційні властивості. В’яжучим матеріалом  для теплої штуатурки  може бути цемент чи вапно через свою міцність. А от наповнювачі, які перетворюють звичайний штукатурний розчин на утеплювач, обов’язково повинні мати низьку об’ємну вагу. Найкращу ефективність показали перліт, вермікуліт, піноскло чи пінопластова крихта. Сама тепла штукатурка є дуже легкою та добре підходить для вирівнювання великих перепадів поверхні.

-          Глиняна штукатурка. Той хто хоче зробити своє житло насправді екологічним та насолоджуватись атмосферою давнини, чудовим варіантом для вирівнювання стін буде глиняна штукатурка. Цей матеріал використовували з давніх часів, але на сьогодні не настільки поширений.

Технологія нанесення.

Хоча для вирівнювання поверхні можуть використовуватися різні штукатурні розчини, технологія нанесення буде в загальному однаковою. Краще всього це зробити за допомогою маяків - направляючі по яких правилом рівняють поверхню.

Першим етапом буде підготовка основи для нанесення штукатурного розчину. Поверхня має бути міцною, очищена від пилу чи фарби. Гладкі бетонні поверхні додатково обробляються бетоноконтактом.

Далі поверхня ґрунтується. Робиться це для того щоб зменшити водопоглинання основи. Якщо не прогрунтувати поверхню стін чи стелі перед початком робіт, волога з розчинової суміші буде передчасно виходити і штукатурка буде тріскатись. Особливо це стосується сильнопоглинаючих основ з газосилікатного блоку, піноблоку, керамічного поризованого блоку і т.п., тут потрібно використовувати глибокопроникні грунтівки. При роботі з цементними розчинами допускається просто зволожити поверхню. Для роботи з штукатурними розчинами, що мають низьку міцність на відрив, виконують адгезійну підготовку у вигляді набризку - Bauwer Basis.

Встановлення маяків чи не найважливіший етап. Робиться це за допомогою рівня та натягнутої нитки. Маяки потрібно встановлювати на той же матеріал, що використовується  для вирівнювання. Особливу увагу потрібно звертати на кути приміщення, які мають вийти прямими. В одній площині мають бути поверхні по обидві сторони дверей чи вікон. Цей етап є найвідповідальнішим та вимагає від виконавця високої кваліфікації.

Після встановлення маяків весь об’єм заповнюється розчиновою сумішшю. Штукатурка накидається різкими рухами на стіну чи стелю за допомогою ковша чи кельми. Плавними рухами правилом вирівнюємо поверхню. В залежності від необхідної товщини штукатурки, визначається необхідна кількість разів нанесення розчину на поверхню. Товщину можна визначити після того як будуть встановлені маяки.  Важкими розчинами як цементно-піщані суміші можна заповнити до 2см товщини шару. Легкими теплоізоляційними розчинами можна заповнити одразу до 4см товщини шару.

Після вирівнювання штукатурка має висохнути, маяки демонтують, а поверхня додатково вирівнюється шпаклювальними масами.

Для чого в будівництві використовують штукатурку та які її функції? Всі матеріали відрізняються один від одного своїм складом та призначенням. Отже, які бувають різновиди штукатурки та для чого вонивикористовуються? В загальному, все зводяться до одного поняття. Штукатурка - це пластична маса, яка має високу адгезію і наноситься на стіни чи стелю.  Тільки так можна узагальнити цей широкий клас матеріалів. Велике різноманіття продуктів та матеріалів на основі яких створюють ту чи іншу штукатурку пояснюється різними способами використання та багатьма сферами застосування і призначення. Сама штукатурка це багатофункціональний продукт, який  можна використовувати з різною метою, це може бути: 

• вирівнювання поверхні
•          захист стін від навколишнього середовища та оздоблення фасаду
•         створення декоративного шару в приміщенні
•          утеплення (тепла штукатурка)
•          звукопоглинання
•         захисту від радіаційного випромінювання (баритова штукатурка)
•          гідроізоляція
•         підвищення межі вогнестійкості різних конструкції
•         санація поверхонь (при реставраційних роботах)

Багато цих функцій поєднуються в одному матеріалі, наприклад,  гіпсова штукатурка може використовуватись як для вирівнювання стін так і для створення фактурного чи структурного фінішного декоративного шару, а отже такий продукт є багатофунціональним. Для вирівнювання поверхні може застосовуватись як теплоізоляційна штукатурка так і баритова штукатурка, тому разом з рівною поверхнею ми отримуємо додаткову теплоізоляцію чи захист від радіаційного випромінювання. Перлітова штукатурка є теплоізоляційною та санаційною. Але, водночас, є ті продукти, що створені тільки для гідроізоляції чи підвищення вогнестійкості певник конструкцій і більше ніяких функцій на собі не несуть. Дуже багато різновидів суто декоративних матеріалів.

Для шумопоглинання краще використовувати легкі пористі штукатурки. За допомогою таких матеріалів можна занчно покращити рівень акустичного комфорту в приміщенні. Пористі матеріали мають високий показник шумопоглинання.

Захист від радіаційного випромінювання

Спеціальні баритові штукатурки служать для захисту від рентгенівського випромінювання.  В своєму складі містять солі барію – пісок, що виступає наповнювачем. Рентгенівське випромінювання гаситься такою штукатуркою. Знайшли своє застосування в опорядженні рентгенівських кабінетів та інших об’єктів з підвищеними радіаційними ризиками.

Гідроізоляція

Гідроізоляційні будівельні суміші використовуються в місцях з підвищеною вологістю. Цементні гідроізоляційні суміші наносяться декількома шарами та можуть витримувати тиски водяного стовпа до 20м. Містять в складі чимало модифікуючи компонентів, що надають можливість протистояти волозі. Така штукатурка буде найдоречнішою у вологих підвальних приміщеннях і т.п.

Підвищення вогнестійкості

В основі більшості штукатурок лежать негорючі мінеральні матеріали, але для підвищення межі вогнестійкості різних конструкцій використовують спеціальні вогнестійкі суміші. Вони розділяються на п’ять класів в залежності від часу, який можуть витримувати при температурі відкритого полум’я до 500С. Дуже часто нанесення таких сумішей вимагає підготовки поверхні спеціальними ґрунтовками. 

Санувальна штукатурка

Стіни більшості архітектурних пам’яток страждають від нармірної вологості та висолів, що з’являються на поверхні. В таких випадках при реставраційних роботах використовують високопористу штукатурку. Такі матеріали здатні висушувати стіну при надмірній вологості та рівномірно вбирати в себе всі солі, що проступають на поверхню стіни. Далі за допомогою капілярного переносу надлишкова вологість переноситься через шар санувальної штукатурки на зовні. Для цього, така штукатурка має характеризуватись високою пористістю. Спеціалісти рекомендують в якості санувальної штукатурки використовувати суміші на основі цементу, вапна, піску та перліту.

Перед нанесенням санувальної штукатурки потрібно приділити чималу увагу стану поверхні стіни. Видаляють весь пил, фарбу, масла, солі та інші забруднення. Санувальна штукатурка складається з трьох шарів:

-          Контактного, його ще називають набриском - Bauwer Basis.

-          Соленакопичувального. Саме в цьому шарі відбувається накопиченя надлишкової вологи та розчинених солей.

-          Випаровувального. Через нього відбувається випаровування надлишкової вологи.

Фінішне оздоблення чи фарбування такої штукатурки повинне виконуватись тільки паропроникними матеріалами.

Стіни будинку завжди піддаються впливу навколишнього середовища. Це сильні косі дощі, сильний вітер, сонце, перепади температур. Отже їм також необхідний захист. Одним із способів оздоблення фасаду є штукатурка. Це в першу чергу не тільки надійний захист від зовнішніх впливів, а й технологічний спосіб надати фасаду естетичного вигляду за допомогою різноманітних фактур та кольорів. Фасадна штукатурка по суті являє собою зовнішній декоративний шар на стінах будинку. В залежності від різновиду в’яжучого матеріалу фасадні штукатурки поділяють на:

-          Мінеральні. В ролі в’яжучого виступає сірий або білий цемент. Такі штукатурки мають хорошу міцність та задовільну паропроникність. Перевагою є невисока ціна. Але мінеральна штукатурка має низьку еластичність  та потребує додаткового фарбування.

-          Акрилові. Основою таких штукатурок є дисперсія акрилових смол. Матеріали мають високу еластичність, на їхній основі виготовляють не тільки фасадні штукатурки, а й фінішні шпаклівки, ґрунтовки та структурні фарби. Акрилова штукатурка водостійка та добре миється. Продається у вже готову вигляді в відрах та може тонуватися у будь-який відтінок. Але основним недоліком такої штукатурки є її низька паропроникність. Акрилову штукатурку НЕ бажано застосовувати у складі систем утеплення на основі мінальної вати чи теплоізоляційної штукатурки.

-          Силікатні. В’яжучою речовиною виступає рідке скло. Перевагою таких готових штукатурок є найвища з усіх паропроникність, але вони менш зносостійкі та мають обмежену гамму тонування.

-          Силіконові. Склад таких штукатурок містить силіконові емульсії. Матеріал еластичний, зносостійкий, має широку гамму тонування, а найголовніше, що силіконова штукатурка також має високий показник паро проникності. Силіконові штукатурки на сьогоднішній день є дорожчими за інші варіанти, але довговічність та можливість використання в складі паропроникних систем фасадного утеплення повністю виправдані.

Технологія нанесення всіх фасадних декоративних штукатурок потребує попереднього вирівнювання стін.  Це можна зробити за допомогою штукатурних розчинів на основі цементу. В разі необхідності на стіни будинку монтується чи наноситься утеплювач. Поверхня армується скло сіткою та ґрунтується. І тільки тоді можемо приступати до нанесення фасадної декоративної штукатурки. В залежності від різновиду фактури яку можна отримати на фасаді будинку, декоративні штукатурки можуть бути різних типів. На сьогодні найбільш поширеними є:

-         "КОРОЇД" 

       Фактура створюється завдяки наявності в складі самої штукатурки кварцевої крихти різних фракцій. Розмір зерна може бути мілким до 1,5мм та крупним до 2,5мм. В залежності від напрямку затирання можна отримати різний малюнок.

-          "Баранчик" 

       Наповнювачем теж виступає кварцева крихта різних фракцій. В результаті можна отримати фактуру на подобі руна.

-          "Шуба" 

       Матеріалом може виступати звичайна цементно-піщана суміш в пропорції 1:3. Наноситься на стіну через простий віник, сітку чи розпилювачем. В такий спосіб можна отримати мілку шорохувату фактуру, а при використані валика на поверхні утворюються хвилясті виступи.

-          "Американка" 

       Ще одна технологія отримання фактурного шару на стіні. Останнім часом набирає все быльшої популярності через простоту виконання та невисоку вартість матеріалів.

-          Мозаїчна штукатурка

       Таку назву отримав клас матеріалів на акриловій основі. Наповнювачем виступає різнокольорова кварцева та мармурова крихта. Особливістю виробництва такої штукатурки є те, що кожна партія продукції може відрізнятися за відтінком від попередньої. Неможливо абсолютно точно витримувати дозування та відношення вмісту наповнювача. Тому при виборі такого матеріалу, його краще придбати з певним запасом.

Декоративна штукатурка це спосіб створення на стіні різних фактур та відтінків. Різноманітність матеріалів та варіантів виконання просто вражає. Якщо ви вирішили оздобити своє житло декоративною штукатуркою, це зробить ваші стіни унікальними в прямому сенсі цього слова. На що потрібно звернути увагу при виборі декоративної штукатурки? В першу чергу, потрібно знайти хорошого майстра цієї справи, адже результат буде напряму залежати від його досвіду та кваліфікації. Такий варіант оздоблення стін приміщення має масу переваг. Поверхні стійкі до стирання, можуть піддаватись миттю, екологічні та довго не потребують ремонту. Видів декоративних штукатурок як і їх ціновий діапазон дуже широкий. Можна тільки приблизно їх узагальнити  в залежності від матеріалів та способів нанесення:

-          Фактурна декоративна штукатурка. Може виконуватись різноманітними матеріалами як на гіпсовій так і акриловій основі. Основне завдпння такої штукатурки, є створення на стіні певної хаотичної фактури. Поверхня може забарвлюватись в один чи декілька кольорів.

  Мозаїчна штукатурка. Виготовляється з різнокольорової крихти та акрилового в’яжучого.

-          Флокова штукатурка. Наноситься на стіну в декілька етапів. Спочатку поверхню обробляють клеючою речовиною з повільним висиханням, частіше за все на акриловій основі. Далі наносять флок (з нім. «хлопья») – це різноманітні частинки матеріалів у формі пластинок. Потім покривають акриловим лаком. Такий декоративний шар також має назву "рідкі шпалери". В якості наповнювачів використовують різноманітні матеріали, а для надання блиску додають вермікуліт.

-          Штукатурка графіто. Спосіб надати поверхні трьохвимірних форм каменю, дерева, цегли та ін. Для роботи використовуються спеціальні форми, які і будуть створювати рельєфність. Також відома ще одна назва такої штукатурки - сграфіто. Це нанесення декількох шарів різного кольору з подальшим продрапуванням структури. Об’єднує цих два способи те, що в результаті отримуємо трьохвимірний рельєфний малюнок.

-          Венеціанська штукатурка. Найдавніший та найпоширеніший спосіб оздоблення стін будинку. Свою назву отримала через своє італійське коріння. До сьогодні днів, саме італійські виробники пропонують ринку чи не найякісніші натуральні декоративні штукатурки. Венеціанська штукатурка створює в приміщенні атмосферу вишуканості, смаку та аристократичного убранства. Такою штукатуркою оздоблювали стіни ще давні римляни, а готовили її на основі вапна та мармурової пудри. В результаті на стіні можна зімітувати натуральний шліфований камінь. Обов’язковим є воскування поверхні такої штукатурки для надання блиску. Спосіб нанесення венеціанської штурки породив цілий ряд декоративних технік та видів оздоблення як:  

марморин, травертин, отточенто, сахара, імітація бетону, імітація металу та багато інших. В наш час венеціанську штукатурку та її різновиди виготовляють на основі акрилового в’яжучого, що забезпечує хорошу еластичність та широке різноманіття віддінків. Такий матеріал зручний в роботі, а так як кінцевий результат в найбільшій мірі залежить від майстерності виконавця, тому зручність та легкість матеріалу в роботі чи не найголовніший фактор. Декоративні штукатурки для імітації металу виготовляються на основі епоксидної смоли та мають два компоненти в якості бази.

Наноситься декоративна штукатурка тільки на добре підготовлені поверхні. Вони мають бути рівними та міцними. Для ґрунтування поверхні найкраще підійдуть кварцеві ґрунтовки з мілким розміром зерна.  

Найпоширенішими варіантами оздоблення внутрішніх стін в приміщенні є шпалери, просте фарбування чи плитка. Такі ріщення є простими та економними.

Штукатурка під шпалери.

Перед поклейкою шпалер стіни в приміщенні вирівнюють штукатуркою для отримання рівних площин та кутів. Поверхню після цього потрібно додатково вирівняти шпаклівкою, адже сама штукатурка не забезпечить достатньої гладкості поверхні. Шпаклівки можуть бути як на гіпсовій так і акриловій основі. Перші розчиняються водою, другі вже готові до застосування. Перед шпаклюванням повехню очищають від пилу та грунтують. Всі кути потрібно додатково проармувати скло сіткою. Тільки після цього можна приступати до поклейки шпалер. Сьогодні дуже часто замість звичайних шпалер на стіни приклеюють стіклохолст, який далі фарбують. Такий метод дозволяє отримати на поверхні додатковий армувальний шар та певну текстуру. 

Штукатурка під фарбування.

Якщо Ви бажаєте отримати гладку однотонну сітну, поверхню, перед фарбуванням, потрібно як слід підготовити. Після вирівнювання стін штукатуркою як і перед поклейкою шпалер, всю поверхню додатково вирівнюють шпаклювальними масами. Обов’язково всю поверхню потрібно  армувати склосіткою з наступом не менше як 10см. Це необхідно для того аби запобігти утворенню тріщин чи «павутини» на поверхні. Далі поверхня шліфується абразивним інструментом. Це можна зробити  як звичайною шліфувальною тканиною так і спеціальними шліфувальними машинами, що значно прискорить процес. Поверхня має бути ідеально гладкою та без виступів і впадин. Перевірити це можна за допомогою косого світла від лампи. Далі можна приступати до фарбування поверхні. Спеціалісти рекомендують робити це два рази для отримання рівномірного тону на всій площі стіни. 

Штукатурка під плитку.

Чи потрібно штукатурити стіни пред тим як клеїти плитку? Керамічна плитка та різні декоративні елементи вимагають не тільки рівних поверхонь, а й особливу увагу потрібно звернути на кути.  Вирівняти кут плиткою дуже складно, простіше та якісніше це можна зробити за допомогою штукатурки. Поверхня під плиточний клей має бути міцною, тому для таких робіт краще підходять штукатурні розчини на основі цементу. Якщо штукатурка теплоізоляційна, тоді її поверхню обов’язково потрібно армувати цементною шпаклівкою з склосіткою.

Перед настанням зими кожен із нас ретельно переглядає свій гардероб та взуття, бо від цього залежить чи не будемо ми мерзнути взимку і чи треба нам додатково утеплюватись. А от що робити з нашими домівками? Їх теж треба утеплювати.

З 2014 року в Україні діє програма "Теплий кредит" у рамках Державної цільової програми енергоефективності. У ній можуть брати участь як приватні особи, так і об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) або житлово-будівельні кооперативи (ЖБК). Кредити за цією програмою видаються державними банками ("Ощадбанк", "Укргазбанк", "Укрексімбанк"), а в 2017 році до них приєднався і "Приватбанк".

«Теплі кредити» - це часткове відшкодування витрат на придбання енергоефективних матеріалів громадянами України згідно державної програми з енергозбереження. Для отримання компенсації за придбання та утеплення теплоізоляційними матеріалами

ТМ «ТЕПЛОВЕР», Вермикуліт, необхідно виконати наступні дії:

• фізособа отримує рахунок-фактуру в магазині на суміш ТМ«ТЕПЛОВЕР» або Вермикуліт і подає до відділення банку;
• банк перевіряє платоспроможність позичальника та, якщо не виникає заперечень, укладає з ним кредитний договір;
• банк перераховує кошти на рахунок постачальника (магазину) відповідно до рахунка-фактури;
• фізособа повинна надати банку підтвердження факту придбання товару (чек, видаткова накладна тощо);
• банк раз на місяць (до 20 числа наступного місяця) формує зведений реєстр виданих кредитів і подає його до агентства Держенергоефективності;
• агентство щомісяця (до 25 числа наступного місяця) перераховує банку кошти для відшкодовування позичальнику до 20% (30%, 40%) частини суми кредиту;
• банк зараховує протягом трьох робочих днів кошти на рахунок позичальника для погашення частини суми кредиту.

Матеріали Тепловер Вермикуліт відносяться до теплоізоляційних виробів. Саме так зазначено в пункті 8 та 17 переліку енергоефективного обладнання та/або матеріалів, на придбання яких здійснюється відшкодування.

Ознайомитися можна тут: http://saee.gov.ua/sites/default/files/04_04_2018.pdf

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію стосовно «Теплих кредитів» можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

       Долучайтеся до державної програми з енергоефективності. І пам’ятайте, що заходи щодо утеплення не лише зменшать втрати тепла, але й зроблять проживання у вашому будинку комфортнішим.

Не пропустіть можливість зробити свій будинок тепліше і при цьому заощадити!